This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Принадлежность к компании
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
английский => украинский: Mr. Penumbra's 24-Hour Bookstore - Robin Sloan's novel
Текст оригинала - английский Now I’m the night clerk at Penumbra’s, and I go up and down that ladder like a monkey.
There’s a real technique to it. You roll the ladder into place, lock its wheels, then bend your
knees and leap directly to the third or fourth rung. You pull with your arms to keep your
momentum
going, and in a moment you’re already five feet in the air. As you’re climbing, you look straight
ahead, not up or down; you keep your eyes focused about a foot in front of your face and you
let the books zoom by in a blur of colorful spines. You count the rungs in your head, and finally,
when you’re at the right level,
reaching for the book you’ve come up to retrieve . . . why, of course, you lean.
As a professional capability, this might not be as marketable as web design, but it’s probably
more fun, and at this point I’ll take anything I can get.
I only wish I had to use my new skill more oft en. Mr. Penumbra’s 24- Hour Bookstore does not
operate around the clock due to an overwhelming number of customers. In fact, there are hardly
any, and sometimes I feel more like a night watchman than a clerk.
Penumbra sells used books, and they are in such uniformly excellent condition that they might
as well be new. He buys them during the day— you can only sell to the man with his name on
the windows— and he must be a tough customer. He doesn’t seem to pay much attention to the
bestseller lists. His inventory is eclectic; there’s no evidence of pattern or purpose other than, I
suppose, his own personal taste. So, no teenage wizards or vampire police here. That’s a
shame, because this is exactly the kind of store that makes you want to buy a book about a
teenage wizard. Th is is the kind of store that makes you want to be a teenage wizard.
I’ve told my friends about Penumbra’s, and a few of them have stopped in to ogle the shelves
and watch me climb into the dusty heights. I’ll usually cajole them into buying something: a
Steinbeck
novel, some Borges stories, a thick Tolkien tome— all of those authors evidently of interest to
Penumbra, because he stocks the complete works of each. At the minimum, I’ll send my friends
packing with a postcard. There’s a pile of them on the front desk.
They show the front of the store in pen and ink— a fi ne- lined design so old and uncool that it’s
become cool again— and Penumbra sells them for a dollar each.
But a buck every few hours doesn’t pay my salary. I can’t figure out what does pay my salary. I
can’t figure out what keeps this bookstore in business at all.
There’s a customer I’ve seen twice now, a woman who I am fairly certain works next door at
Booty’s. I am fairly certain about this because both times her eyes were ringed raccoon- like
with mascara and she smelled like smoke. She has a bright smile and dusty blond- brown hair. I
can’t tell how old she is— she could be a tough twenty- three or a remarkable thirty- one—and I
don’t know her name, but I do know she likes biographies.
On her first visit, she browsed the front shelves in a slow circle, scuffing her feet and doing
absentminded stretches, then came up to the front desk. “D’you have the one about Steve
Jobs?” she asked. She was wearing a puff y North Face jacket over a pink tank top and jeans,
and her voice had a little twang in it.
I frowned and said, “Probably not. But let’s check.”
Penumbra has a database that runs on a decrepit beige Mac Plus. I pecked its creator’s name
into the keyboard and the Mac made a low chime— the sound of success. She was in luck. We
tilted our heads to scan the biography section and there it was: a single copy, shiny like new.
Maybe it had been a Christmas
present to a tech- executive dad who didn’t actually read books. Or maybe Tech Dad wanted to
read it on his Kindle instead. In any case, somebody sold it here, and it passed Penumbra’s
muster.
Miraculous.
“He was so handsome,” North Face said, holding the book at arm’s length. Steve Jobs peered
out of the white cover, hand on his chin, wearing round glasses that looked a bit like
Penumbra’s.
A week later, she came hopping through the front door, grinning and silently clapping her
hands— it made her seem more twenty- three than thirty- one—and said, “Oh, it was just great!
Now listen”— here she got serious—“he wrote another one, about Einstein.” She held out her
phone, which showed an Amazon product page for Walter Isaacson’s biography of Einstein. “I
saw it on
the internet but I thought maybe I could buy it here?”
Let’s be clear: This was incredible. This was a bookseller’s dream. This was a stripper standing
athwart history, yelling, Stop!— and then we discovered, heads tilted hopefully, that Penumbra’s
biography section did not contain Einstein: His Life and Universe. There were five different
books about Richard
Feynman, but nothing at all about Albert Einstein. Thus spoke Penumbra.
“Really?” North Face pouted. “Shoot. Well, I guess I’ll buy it online. Thanks.” She wandered
back out into the night, and so far she hasn’t returned.
**
I only have ten dollars to spend on this, so I have to be specific. That’s all the demand side.
There’s also supply to think about, and Penumbra’s supply is capricious to say the least— but
that’s only part of the story. Mr. Penumbra’s 24- Hour Bookstore is, I have learned, really two
stores in one.
There’s the more- or- less normal bookstore, which is up front, packed in tight around the desk.
There are short shelves marked history and biography and poetry. There’s Aristotle’s
Nicomachean Ethics and Trevanian’s Shibumi. This more- or- less normal bookstore is spotty
and frustrating, but at least it’s stocked with titles that you could find in a library or on the
internet.
The other bookstore is stacked behind and above all that, on the tall laddered shelves, and it is
comprised of volumes that, as far as Google knows, don’t exist. Trust me, I’ve searched. Many
of these have the look of antiquity— cracked leather, gold- leaf titles— but others are freshly
bound with bright crisp covers. So they’re not all ancient. They’re just all . . . unique.
I think of this as the Waybacklist.
When I started working here, I assumed they were just all from tiny presses. Tiny Amish
presses with no taste for digital record- keeping. Or I thought maybe it was all self- published
work— a whole collection of hand- bound one- off s that never made it to the Library of
Congress or anywhere else. Maybe Penumbra’s was a kind of orphanage.
Перевод - украинский Тепер я працюю нічним клерком «У Пенумбри», і стрибаю догори-вниз по драбині наче мавпа. Я вже навіть вигадав свою техніку для цього - пересуваєш драбину на потрібне місце, фіксуєш коліщатка, потім згинаєш коліна і стрибаєш відразу на третю чи четверту сходинку. Підтягуєшся руками, аби зберегти рівновагу, і за хвилю ти вже майже на висоті одного метра. Піднімаючись, треба дивитись прямо перед собою, а не вгору чи донизу; сфокусуватись на відстані 30 см від свого обличчя і дати книжкам виокремитися посеред розмитих барвистих корінців. Рахуєш сходинки у голові, і нарешті, коли ти на правильному рівні, дотягаєшся до книжки, яку потрібно взяти… звичайно, ще треба буде нахилитись.
Як професійне вміння це, мабуть, не буде користуватись таким попитом на ринку праці, як, до прикладу, веб-дизайн, але, напевно, цікавіше, і на даному етапі це мене влаштовує.
Мені б хотілося застосовувати моє нове вміння частіше. Цілодобовий книжковий магазин пана Пенумбри не працює за графіком через надмірну кількість відвідувачів. Насправді, їх майже немає, й інколи я почуваюсь радше нічним сторожем, а не працівником.
Пенумбра торгує користованими книжками, і вони у такому гарному стані, що могли б також бути новими. Він купує їх протягом дня – можна продати тільки чоловікові з його ім’ям на вікнах – і він мусить бути міцним горішком. Здається, він не зважає на списки бестселерів. Його запаси еклектичні; нічого не вказує на якийсь порядок чи задум, окрім, я гадаю, його особистого смаку. Отож, ніяких підлітків-чарівників чи поліції вампірів тут не знайдеш. Дуже шкода, тому що це саме такий магазин, що змушує тебе хотіти купити саме книжку про підлітка-чарівника. Це саме такий магазин, який змушує тебе й самому хотіти стати підлітком-чарівником.
Я розповідав своїм друзям про крамницю «У Пенумбри», і деякі з них завмирали, витріщаючись на стелажі, та спостерігаючи, як я піднімаюсь у запилені висоти. Я завжди переконаю їх придбати дещо: роман Стейнбека, деякі оповідання Борхеса, товстезний том Толкієна – усі ці автори очевидно цікавлять Пенумбра, бо він завжди має в наявності повну збірку творів кожного з них. Як мінімум, я можу надіслати друзям листівку. На стійці обслуговування їх є чимала стопка.
На них зображено вхід до магазину, малюнок дуже детальний і такий древній та старомодний, що скоро знову буде у тренді – і Пенумбра продає їх за долар кожну.
Але бакс кожні пару годин не покриває виплату моєї зарплати. Я не можу з’ясувати, звідки беруться кошти, щоб мені платити. Я не можу зрозуміти, що взагалі тримає цей книжковий магазин на плаву.
Є один покупець, якого я вже двічі бачив, жінка, яка, я майже впевнений, працює у сусідньому «Бутіз». Я майже впевнений, бо обидва рази вона мала темні кола під очима від туші, тому була схожа на єнота, і від неї пахло сигаретним димом. У неї яскрава посмішка і темно-русяве волосся. Я не можу точно сказати, якого вона віку – їй може бути від сили двадцять три або ж і всі тридцять один – і я не знаю її імені, але я знаю, що їй подобаються біографії.
Коли вона прийшла вперше, придивлялась до передніх полиць, повільно кружляла, несвідомо шаркаючи ногами, потім підійшла до стійки. «Чи у вас є книга про Стіва Джобса?» - спитала. На ній була одутлувата альпіністська куртка, одягнута поверх рожевого топу і джинсів, і її голос звучав так, ніби вона говорила в ніс.
Я похмуро сказав: «Мабуть, що ні. Але давайте перевіримо.»
У Пенумбри є база даних, яка працює на старенькому бежевому Мак Плюс-і. Я набрав прізвище автора на клавіатурі і Мак видав низький звуковий сигнал – знак успішно виконаного пошуку. Їй таланило. Ми витягнули голови, вдивляючись у біографічний відділ і ось вона: єдина копія, блискуча, як нова. Може, це був різдвяний подарунок для татка-технаря, який не читає книжок. Або татко-технар хотів прочитати її у своїй електронній книзі. У будь-якому разі, хтось продав книгу сюди, і вона пройшла Пенумбрину цензуру.
Неймовірно.
«Він був такий гарний,» - промовила альпіністська куртка, тримаючи книгу на витягнутих руках. Стів Джобс скромно споглядав з білої обкладинки, тримаючи руку на підборідді, мав окуляри округлої форми, які виглядали трохи схожі на Пенумбрині.
За тиждень вона застрибнула у двері, посміхаючись, тихенько заплескала в долоні –виглядала радше на двадцятитрирічну, аніж на тридцять один – і сказала: «Вона була чудова! Тепер слухай – тут вона стала серйозна – «він написав ще одну, про Ейнштейна». Вона витягнула телефон, на екрані якого виднілась сторінка каталогу товарів Амазону з біографією Ейнштейна Волтера Айзексона. «Я бачила її в інтернеті, але я подумала, можливо, я зможу придбати її тут?»
Будьмо відверті: це було неймовірно. Це була мрія книготорговця. Це була стриптизерка на шляху історії, яка волала «Стоп!» - і потім ми виявили, з надією витягнувши голови, що у біографічному відділі Пенумбри нема книги «Ейнштейн:Його життя та всесвіт». Там було п’ять інших книжок про Річарда Фейнмана, але нічого про Альберта Ейнштейна. Що тут скажеш - Пенумбра. «Справді?» - похнюпилась альпіністська куртка. «Дідько. Що ж, напевно, я придбаю її онлайн. Дякую.» Вона знову пірнула в ніч і поки що не поверталась.
**
Я можу витратити тільки десять доларів, так що я маю бути точним. Все залежить від попиту. Треба також думати і про пропозицію, і пропозиція Пенумбри своєрідна меншою мірою – але це лише частина історії. Я зрозумів, що цілодобовий магазин пана Пенумбри насправді дві крамниці в одній. Тут є більш-менш нормальний книжковий магазин спереду, тісно напакований навколо стійки обслуговування. Короткі полички позначені «історія», «біографія» та «поезія». Є «Нікомахова етика» Арістотеля й «Шибумі» Треваньяна. Цей більш-менш пересічний книжковий магазин непослідовний і незрозумілий, але все ж таки наповнений книгами, які можна знайти у бібліотеках чи в інтернеті.
Інша книжкова крамниця знаходиться позаду і над усім цим, на найвищих поличках стелажів, і складається з томів, про існування яких Гугл й не здогадується. Повірте мені, я шукав. Багато з них виглядають як антикваріат – потріскана шкіра, позолочені назви – але інші - наново переплетені свіжими яскравими палітурками. Тож не всі вони старовинні. Вони усі просто… унікальні. Я думаю про них, як про дорогу назад у минуле.
Коли я почав тут працювати, я вважав, що вони усі були з дуже маленького накладу. Крихітні наклади амішів, які не є шанувальниками жодних цифрових засобів збереження інформації. Або, я гадав, може, це були самотужки публіковані роботи – уся колекція у одному екземплярі переплетена вручну, і яка ніколи б не потрапила до Бібліотеки Конгресу чи будь-куди. Мабуть, магазин Пенумбри був таким собі прихистком.
More
Less
Стаж
Переводческий стаж, лет: 15. Дата регистрации на ProZ.com: Apr 2016.
Компетенция